Фрігійське царство було найсильнішою державою в Анатолії після загибелі Хеттського царства. Його столицею стало м. Гордіон, а найвідомішим царем був Мідас. Фрігійське царство зазнавало нападів з боку ассирійців, греків та кіммерійців, що призвело до його розпаду. Територія дісталася Лідійському царству та персам.

Стаття розповідає про розвиток Фінікії та Сирії на початку І тис. до н.е. Зазначається, що фінікійці мали наймогутніший на той час торгово-військовий флот, який монополізував всю середземноморську торгівлю. Також згадується про економічні зв'язки з Єгиптом та піратство, яке було атрибутом морської торгівлі. Проте фінікійське купецтво не зупинилося перед викраденням людей з метою продажу їх у рабство.

Стаття розповідає про соціально-економічні відносини та соціальну кризу в Ізраїлі та Іудеї в першій половині I тисячоріччя до н.е. Давньоєврейські племена зберігали характерні риси первісних правопорядків, але поступово розвиток ремесла й торгівлі прискорювали майнове розшарування. Заміна виборних вождів царями зі спадкоємною владою й державотворення стимулювалися й зовнішньою небезпекою. Давньоєврейські племена вели зі змінним успіхом довгі війни з филистимлянами.

Стаття розповідає про драматичний період історії Перської імперії в V–IV ст. до н.е. Воєнні невдачі, внутрішні бродіння, визвольні повстання поневолених персами народів та двірські змови й перевороти призвели до втрати територій та загибелі імперії. Стаття також згадує про Артаксеркса III, який спробував відродити Перську державу, але йому не вистачило часу. На тлі цього страшне лихо стукалося в двері Перської держави: помститися персам за кривди, завдані ними еллінам, узявся зі своїм військом юний Александр Македонський.

Малим народам Східного Середземномор’я випало жити й розвиватися поміж двома найдавнішими вогнищами цивілізації — Єгиптом і Месопотамією. У регіоні склалися дво-і трипільна системи рільництва. Успішно розвивався в Східному Середземномор’ї цілий ряд ремесел, передусім гончарство, ковальство, бронзоливарництво, будівництво, ювелірна справа, різьба по слоновій кістці, ткацтво, чинбарство, виробництво музичних інструментів, пурпуру, сідонського скла тощо.

Статья рассказывает о ранних державных утворениях в Східному Середземномор’ї, таких как Ебл, Бібл та Аллалах. Описывается их историческая роль и влияние на формирование структурных особенностей античного общества. Также рассматривается экономический процветающий край Ханаан, получивший наименование Ханаан, источник ценных природных ресурсов.

Стаття розповідає про створення Нововавилонського царства, війни та завоювання, які здійснювалися цим царством. Особлива увага приділяється упокоренню Іудеї та переселенню євреїв до Вавилону. Також описується конфлікт між Вавилоном та Єгиптом за контроль над Східним Середземномор'ям.

Стаття розповідає про виникнення Перської держави, її територіальний розширення та завойовницьку політику Кіра та Камбіза. Також описано легенду про дитинство Кира II, яка відображається в праці Геродота.

Стаття описує різноманітні джерела, що висвітлюють історію Ірану та Середньої Азії в давнину. Розглядаються найдавніші письмові джерела, що висвітлюють історію Елама, а також господарські документи, історичні написи, укази царів і розпорядження намісників областей, офіційна переписка чиновників, що стосуються Перської держави. Описано найдавніші з них, такі як Бехистунська напис, написи Дарія І, а також перські клинописні написи, знайдені за межами Ірану.

Стародавнє Східне Середземномор’я займало територію між середньою та нижньою течіями Євфрату й Середземним морем. Регіон мав різноманітні природні умови, від пустель до гірських масивів та лісів. Клімат сприяв господарській діяльності людини. Регіон був важливим для торгівлі, але не мав повноводних рік для розвитку іригаційного землеробства. Природа демонструвала свій крутий норов за допомогою землетрусів та цунамі.