63. Середня Азія в складі держави Ахеменідів Імпе́рія Ахемені́дів (перс.: هخامنشیان МФА: haχɒmaneʃijɒn) — стародавня держава VI — IV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій. Територія Перської імперії при Ахеменідах охоплювала території від Греції і Лівії до Індії. Держава була розділена на 20 військово-адміністративних округів (сатрапій), на чолі яких стояли спеціальні чиновники (сатрапи). Експансія та загибель імперії Ахеменідівред. • ред. код Династія Ахеменідів веде початок від Ахемена, вождя союзу перських племен. Нащадок Ахемена Кир Великий, що правив (558—530) в Парсі і Аншані (Півн. Елам), заснував величезну Перську імперію, що об'єднала більшість країн Близького і Середнього Сходу. 550—549 до н. е. була захоплена Мідія, протягом подальших трьох років були завойовані країни, що входили до складу колишньої Мідійської держави. 546 до н. е. — захоплення Лідії і грецьких міст Малої Азії. Між 545 і 539 до н. е. — захоплення значної частини Середньої Азії. 12 жовтня 539 до н. е. — захоплений Вавілон, Кир Великий коронований як вавілонський цар. 530—529 до н. е. — похід проти сакско-массагетських скіфських племен Середньої Азії. 525 до н. е. — перський цар Камбіз захоплює Стародавній Єгипет після битви при Пелусії. 522 до н. е. — невдала змова магів на чолі з Смердісом (Гауматою). Придушення змови Дарієм I, сином Гістаспа (Віштаспа), що убив Гаумату 29 вересня 522 до н. е. Початок панування Дарія I. Перенесення столиці в новозбудоване місто Персеполіс. 521 до н. е. — придушення Дарієм і його воєначальником Інтіферном вавілонського заколоту, на чолі якого є самозванці, що видають себе за Навуходоносорів, — спочатку Нідінту-Бел (відомий як Навуходоносор III), потім вірменин Арахі (Навуходоносор IV). Після цього було пригнічено декілька повстань в провінції, які підняли інші претенденти на трон. Дарій I остаточно приходить до влади і на згадку про ці події встановлює Бехістунський напис.1 521—486 до н. е. — правління в Персії Дарія I. Для зміцнення своєї влади, Дарій I будує нову столицю Парсу, відому грекам як Персеполіс («Місто Персів»), що стала четвертою резиденцією поряд з Пасаргадами, Екбатанами і Сузами, і збільшує число своєї особистої варти, «Безсмертних», що перетворилися на 10-тисячну гвардію. Хоча Дарій підсилив і розширив завоювання своїх предків, але залишив слід в перській історії саме як адміністратор. між 519 и 512 до н. е. — захоплені острови Егейського моря, Фракія, Македонія і північно-західна частина Індії. 512 до н. е. — адміністративна реформа: разділ імперії на сатрапії на чолі з сатрапами, кількість яких в різні часи коливалося в межах 20-24 сатрапій. 511 до н. е. — підкорення Фракії. 500—494 до н. е. — заколот грецьких колоністів в Іонії на чолі з Арістагором Мілетським проти перського панування, підтримане двома полісами материкової Греції — Афінами і Еретрією водночас використане персами як привід для війни з еллінами. Спочатку повсталим мешканцям Мілета вдається розгорнути наступ на Сарди, проте незабаром вони втрачають ініціативу і відходять до Ефесу, а вже в 497 до н. е. перси приступають до розгрому повстання в Іонії, в 496 до н. е. Дарий I знищує повсталий Мілет, а його населення виселяє в Месопотамію, а в 494—493 роках до н. е. він остаточно розправляється з повстанням грецьких колоній в Іонії. 490 до н. е. — Марафонська битва. Поразка персів від грецької армії Мільтіада. 484 і 482 до н. е. — повстання проти перської влади в Вавілоні. Царем Вавілону проголошений Шамаш-Ерібу, проте незабаром повстання пригнічене перською армією, перси вивозять з Вавілону ідол Бела-Мардука, ліквідують автономію Вавілонії і вавілонське громадянство. 480 до н. е. — вторгнення в Грецію армій Ксеркса. Ця кампанія відома, перш за все, битвами при Фермопілах, Саламіні і Платеї, що показали перевагу грецької демократії і героїзм воїнів Еллади. 404 до н. е. — відокремлення Єгипту від Перської імперії і відновлення незалежності з корінними фараонами XXIX династії (404—343 до н. е.). 401—400 до н. е. — династична боротьба в Перській імперії між царем Артаксерксом II Мнемоном і претендентом на перський трон — братом Артаксеркса, вихованим у грецьких традиціях Киром Молодшим, що мав у розпорядженні грецьких найманців на чолі з Клеархом. Поразка Кира Молодшого в битві при Кунаксі ще сильніше поглибили кризу. В 334 до н. е. македонський цар Александр Великий вторгся на територію держави Ахеменідів. Цар Дарій III став зазнавати поразок. В 331 до н. е. відбулася вирішальна битва при Гавгамелах, після якої Перська держава припинила своє існування. Країни і народи колишньої імперії підкорилися Александру Великому. Царі Персії з династії Ахеменідівред. • ред. код В історичній традиції ахеменідських царів прийнято називати грецькими варіантами їх імен. У списку окрім цих загальноприйнятих еллінізованних форм приведені оригінальні перські імена. Ахемен — Ахаманіш (Haxāmaniš) ???—675 до н. е. Теісп — Джішпіш (Jišpiš) 675—640 до н. е. Кир I — Куруш I (Kuruš I) 640—580 до н. е. Камбіз I — Камбуджія I (Kambujiya I) 580—559 до н. е. Кир II — Куруш II (Kuruš II) 559—530 до н. е., засновник Перської імперії, вбитий Массагетами в бою. Камбіз II — Камбуджія II (Kambujiya II) 530—522 до н. е., покінчив життя самогубством. Дарій I — Дараявахуш I (Dārayavahuš I) 522—486 до н. е. Ксеркс I — Хашаярша I (Xašayārša I) 486—464 до н. е. Артаксеркс I — Артахшатра I (Artaxšaçrā I) 464—424 до н. е. Ксеркс II — Хашаярша II (Xšayārša II) 424 до н. е. Согдіан — Согдьяна (Sogdyāna) 6 місяців 423 до н. е. Дарій II — Дараявахуш II (Dārayavahuš II) 423—404 до н. е. Артаксеркс II — Артахшатра II (Artaxšaçrā II) 404-358 до н. е. Артаксеркс III — Артахшатра III (Artaxšaçrā III) 358—337 до н. е. Артаксеркс IV — Артахшатра IV (Artaxšaçrā IV) 337-335 до н. е. Дарій III — Дараявахуш II (Dārayavahuš II) 335—330 до н. е., вбитий Бессом, зайнявшим його місце. Артаксеркс V Бесс — Артахшатра V (Artaxšaçrā V) 330—329 до н. е., розіп'ятий. З 329 року до н. е. Перська імперія припинила існування, була завойована Александром III Великим (Македонським).