Стаття розповідає про виникнення Перської держави, її територіальний розширення та завойовницьку політику Кіра та Камбіза. Також описано легенду про дитинство Кира II, яка відображається в праці Геродота.

Стаття описує різноманітні джерела, що висвітлюють історію Ірану та Середньої Азії в давнину. Розглядаються найдавніші письмові джерела, що висвітлюють історію Елама, а також господарські документи, історичні написи, укази царів і розпорядження намісників областей, офіційна переписка чиновників, що стосуються Перської держави. Описано найдавніші з них, такі як Бехистунська напис, написи Дарія І, а також перські клинописні написи, знайдені за межами Ірану.

Стаття розповідає про релігійні традиції Древнього Ірану, зокрема про зороастризм, який став офіційною релігією в Мідії та Персії. У статті також згадується про народні культові божества та віротерпимість перських царів щодо релігійних традицій народів, які вони підкорили.

Стародавня історія Малої Азії, (Анатолії) відображена в джерелах скупо й нерівномірно в часі та просторі. Про її найдавніший період (X—III тис. до н. е.) розповідають лише археологічні матеріали — виявлені археологами стоянки первісної людини на півдні півострова, мезолітичні й неолітичні поселення (Чейюню-Тепесі, Чатал-Гуюк) та поселення доби ранньої бронзи (Троя).

Дарій I став перським царем після знищення Гаумати змовниками. Він придушив визвольний рух народів і розширив кордони держави Ахеменідів, завоювавши області Середньої Азії, Фракії, Македонії, північно-західної частини Індії. У своїй державі Дарій І здійснив ряд важливих реформ, покликаних ще більше централізувати її, зробити багатшою й могутнішою.

Стаття про війну між Урарту та Ассирією, яка призвела до занепаду Урарту. Описано битву на західних кордонах Урарту, перемир'я з Ассирією та походи Саргона ІІ проти Урарту.

Стародавня історія Ірану поділяється на кілька етапів, одним з яких є еламський період. Історія Еламу була пов'язана з месопотамською історією, і дві держави вели воєнну боротьбу за природні багатства та території. Еламське царство Аван було повалене в XXVI ст. до н. е., а пізніше Елам підкорили кутії та месопотамські володарі. Еламці здобули політичну незалежність наприкінці XXI ст. до н. е., але були завойовані касситською Вавилонією. Еламці також нападали на Вавилонію та поневолювали її. Наприкінці XII ст. до н. е. Елам зазнав краху.

Хеттська культура була створена в результаті злиття культурних досягнень хетських і індоєвропейських племен. Вона включає в себе багату літературу, зокрема тексти офіційного характеру, міфи та легенди. Богазкейский архів зберіг нам багату хетську літературу. Хеттська міфологічна література включає в себе міфи хетського походження, такі як міф про Иллуянке. Хеттська культура має значення для дослідження історії та культури Близького Сходу.

Стаття про похід Александра Македонського на Схід та розгром Перської держави. Описано масштаби завоювань, сили, з якими він рушив до Азії, і його перемоги над персами. Також згадується, як Александр закріплював за собою завойовані міста.

Стаття розповідає про виникнення та розквіт Парфянського царства, яке об’єднало Іран і Туран (Середню Азію) й стало світовою державою. У середині II ст. до н. е. Парфянська держава вступила в затяжний і небезпечний конфлікт із могутнім Римом, що призвело до її ослаблення та втрати незалежності. Стаття також описує розвиток ремесел, грошового обігу та міст у Парфії, а також вплив кочівників-парнів на місцеве населення.