Стаття розповідає про розвиток Фінікії та Сирії на початку І тис. до н.е. Зазначається, що фінікійці мали наймогутніший на той час торгово-військовий флот, який монополізував всю середземноморську торгівлю. Також згадується про економічні зв'язки з Єгиптом та піратство, яке було атрибутом морської торгівлі. Проте фінікійське купецтво не зупинилося перед викраденням людей з метою продажу їх у рабство.

В конце X - начале IX века до н.э. Ассирская держава стала могущественной передневосточной державой. Это произошло в новой исторической обстановке, связанной с появлением залежей железной руды и развитием морской торговли. В этот период произошли значительные изменения на политической карте Передней Азии, что привело к борьбе за мировое господство.

Стаття розповідає про драматичний період історії Перської імперії в V–IV ст. до н.е. Воєнні невдачі, внутрішні бродіння, визвольні повстання поневолених персами народів та двірські змови й перевороти призвели до втрати територій та загибелі імперії. Стаття також згадує про Артаксеркса III, який спробував відродити Перську державу, але йому не вистачило часу. На тлі цього страшне лихо стукалося в двері Перської держави: помститися персам за кривди, завдані ними еллінам, узявся зі своїм військом юний Александр Македонський.

Малим народам Східного Середземномор’я випало жити й розвиватися поміж двома найдавнішими вогнищами цивілізації — Єгиптом і Месопотамією. У регіоні склалися дво-і трипільна системи рільництва. Успішно розвивався в Східному Середземномор’ї цілий ряд ремесел, передусім гончарство, ковальство, бронзоливарництво, будівництво, ювелірна справа, різьба по слоновій кістці, ткацтво, чинбарство, виробництво музичних інструментів, пурпуру, сідонського скла тощо.

Стародавнє Східне Середземномор’я займало територію між середньою та нижньою течіями Євфрату й Середземним морем. Регіон мав різноманітні природні умови, від пустель до гірських масивів та лісів. Клімат сприяв господарській діяльності людини. Регіон був важливим для торгівлі, але не мав повноводних рік для розвитку іригаційного землеробства. Природа демонструвала свій крутий норов за допомогою землетрусів та цунамі.

Стаття розповідає про релігійні традиції Древнього Ірану, зокрема про зороастризм, який став офіційною релігією в Мідії та Персії. У статті також згадується про народні культові божества та віротерпимість перських царів щодо релігійних традицій народів, які вони підкорили.

Стаття розповідає про соціально-економічні відносини та соціальну кризу в Ізраїлі та Іудеї в першій половині I тисячоріччя до н.е. Давньоєврейські племена зберігали характерні риси первісних правопорядків, але поступово розвиток ремесла й торгівлі прискорювали майнове розшарування. Заміна виборних вождів царями зі спадкоємною владою й державотворення стимулювалися й зовнішньою небезпекою. Давньоєврейські племена вели зі змінним успіхом довгі війни з филистимлянами.

Стародавня історія Малої Азії, (Анатолії) відображена в джерелах скупо й нерівномірно в часі та просторі. Про її найдавніший період (X—III тис. до н. е.) розповідають лише археологічні матеріали — виявлені археологами стоянки первісної людини на півдні півострова, мезолітичні й неолітичні поселення (Чейюню-Тепесі, Чатал-Гуюк) та поселення доби ранньої бронзи (Троя).

Дарій I став перським царем після знищення Гаумати змовниками. Він придушив визвольний рух народів і розширив кордони держави Ахеменідів, завоювавши області Середньої Азії, Фракії, Македонії, північно-західної частини Індії. У своїй державі Дарій І здійснив ряд важливих реформ, покликаних ще більше централізувати її, зробити багатшою й могутнішою.

Стаття про війну між Урарту та Ассирією, яка призвела до занепаду Урарту. Описано битву на західних кордонах Урарту, перемир'я з Ассирією та походи Саргона ІІ проти Урарту.