Статья описывает историю древней державы Ахеменідів, которая существовала в VI - IV веках до н.э. на территории Азии. В статье рассказывается о территории, которую охватывала Персидская империя, о ее разделении на военно-административные округа и о ее экспансии. Также описываются события, которые привели к падению империи Ахеменідів.

Статья описывает природные условия и климат Малой Азии, а также их влияние на жизнь населения. Рассказывается о горах, плато, долинах и вулканах, а также о сейсмичности региона. Описываются климатические контрасты между побережьем и внутренними территориями, а также о водных артериях и лесах, которые когда-то покрывали горы Малой Азии.

Стародавні євреї, згідно з традицією, потрапили до країни Ханаан зі своїми тваринами з Єгипту. Історики не впевнені, що це правда, але церковні автори вважають цю оповідь достовірною. Перед поселенням в Палестині та утворенням держави, союз 12-ти ізраїльських племен був низкою ворогуючих племінних груп, не об’єднаних між собою ні етнічно, ні релігійно.

Карфаген - стародавнє місто-держава у Північній Африці, засноване у 823 р. до н. е. переселенцями з фінікійського міста Тір. Місто швидко зростало, налагоджувалися торгівельні зносини з іншими країнами. У 814 р. до н. е. в Карфагені був встановлений республіканський устрій аристократичного зразка. Вища влада в місті належала Раді десяти, а командувача військом призначала Рада десяти.

Статья описывает причины занепада Ассирской империи, включая военные походы в Египет, вмешательство в дела Вавилона, антиассирейское повстанство в Вавилоне и войну с Еламом. Автор также упоминает молчаливое наблюдение союзников Вавилона за разрушением города ассирийцами.

Хетська держава - найбільша держава Стародавнього Сходу, що склалася в центрі Малої Азії в індоєвропейського народу хетів. Держава хетів відігравала важливу роль разом із Ассирією, Єгиптом, Вавилоном в історії стародавніх цивілізацій Передньої Азії. Столицею Хетської держави було місто Хаттусас. Історію Хетської держави прийнято поділяти на три періоди: Стародавнє царство, Середнє царство, Нове царство.

Ведійський період - це період міграції індоєвропейських племен, який почався з початку II тис. до н.е. Основні гілки мігрантів склалися в Малій Азії та Ірані і Індії. Цей процес був досить тривалим і не був одноразовим завоюванням. Ведійська література представляє лише одну з хвиль міграції. Немає підстав вважати, що відносини груп індоєвропейців були менш складними, ніж з місцевим населенням.

В конце X - начале IX века до н.э. Ассирская держава стала могущественной передневосточной державой. Это произошло в новой исторической обстановке, связанной с появлением залежей железной руды и развитием морской торговли. В этот период произошли значительные изменения на политической карте Передней Азии, что привело к борьбе за мировое господство.

Статья рассказывает о культуре Иерихона, которая возникла на территории Израиля в VIII тысячелетии до н.э. на основе натуфийской культуры. Представители этой культуры занимались земледелием, выращивая пшеницу и ячмень, а также приручили кошку для защиты запасов зерна от грызунов. Свидетельства существования этой древней культуры были обнаружены при раскопках легендарного города Иерихон и других мест.

Лідійці утворили власну державу зі столицею ум. Сарди. Вони були чудовими майстрами по виробництву одягу, взуття, розмальованої кераміки, цегли, облицювальної плитки, фарбників тощо. Лідійці навчилися добувати золото з породи та очищати його. На лідійські монети був широкий попит, ними охоче користувалися навіть іонійські греки, що з’їли зуби на торгівлі.